Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (6) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Старовойтова Г$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Старовойтова Г. М. Специфіка й особливості становлення та формування харизматичного лідерства [Електронний ресурс] / Г. М. Старовойтова // Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського. Сер. : Гуманітарні науки. - 2013. - Вип. 2. - С. 59-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdnuetg_2013_2_8 | ||
| 2. | 
Старовойтова Г. О. Особливості прогресування рухових порушень при хворобі паркінсона [Електронний ресурс] / Г. О. Старовойтова, О. Т. Девін’як, Т. М. Слободін, Ю.І. Головченко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(2). - С. 284-292. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(2)__47 Хвороба Паркінсона (ХП) відноситься до нейродегенеративних захворювань, зупинити прогресування яких на сьогодні залишається нерозв'язаною проблемою. Вивчення факторів, що впливають на прогресування рухових порушень у разі ХП, залишається актуальною проблемою практичної медицини. Мета роботи - вивчити динаміку прогресування рухових розладів у разі ХП залежно від феноменологічних характеристик ХП. Проведено відбір 135-ти хворих на ХП. Хворих основної групи було розподілено на підгрупи: акінетико-ригідний варіант (41 пацієнт, що становить 30,4 % основної групи), ригідно-тремтливий (68 пацієнтів - 50,4 %)та тремтливий (26 пацієнтів - 19,2 %). Середній вік хворих <$E62,1~symbol С~10,9> років. Оцінка рухових порушень проводилась за Уніфікованою Шкалою Оцінки Хвороби Паркінсона (UPDRS, 2008). Було задіяно методи поперечного зрізу та "випадок-контроль". Серед статистичних методів обробки інформації використовували однофакторний дисперсійний аналіз. Тремор виявився більш вираженим і більш характерним для пацієнтів із початком захворювання після 60-ти років, тоді як серед молодших осіб хвороба проявляється перш за все гіпокінезією та ригідністю. Відмінність між середнім віком початку захворювання у пацієнтів з акінетико-ригідною формою та хворих із тремтливою формою ХП сягає в середньому 7,1 років (p = 0,030). Пацієнти чоловічої статі характеризувались достовірно більшим ступенем ригідності (<$E9,2~symbol С~4,6>), ніж жіночої (<$E6,4~symbol С~3,9>) (p = 0,00026). Спостерігали також хоча і слабкий, але достовірний прямий кореляційний зв'язок ступеня ригідності із віком пацієнтів із значенням коефіцієнта кореляції Пірсона r = 0,19 за p = 0,025. Застосування регресійного аналізу встановило, що у разі відмінності у 10 років віку середня відмінність у ступені ригідності складає <$E0,79~symbol С~0,35> бали. У досліджуваних пацієнтів спостерігали значний ступінь прогресування ригідності з часом навіть попри застосування комбінованої терапії, про що свідчить помірний рівень кореляції ступеня ригідності з тривалістю захворювання (r = 0,34, <$Eroman p~=~6~cdot~10 sup -5>, перестановочний тест). Кожен рік перебігу ХП призводить до збільшення ригідності в середньому на <$E0,42~symbol С~0,10> бали. У чоловіків в середньому спостерігали глибшу гіпокінезію (<$E21,0~symbol С~9,6>), ніж у жінок (<$E15,7~symbol С~7,5>) (p = 0,00062), тривалість перебігу хвороби мала помірний вплив (r = 0,36, <$Eroman p~=~1,5~cdot~10 sup -5>). Кожен рік перебігу ХП призводить до збільшення гіпокінезії на <$E0,88~symbol С~0,20> і ступеня тремору на <$E0,33~symbol С~0,09>. Існує слабка кореляція ступеня постуральної нестабільності із віком (r = 0,24, p = 0,0048,) і помірна кореляція з тривалістю захворювання (r = 0,41, <$Eroman p~<<~1~cdot~10 sup -5>). За 10 років перебігу ХП постуральна нестійкість зростає на <$E0,98~symbol С~0,19> бали. Підвищений рівень труднощів у повсякденній діяльності статистично значимо корелював із тривалістю захворювання. Спостерігалась очікувана сильна кореляція ступеня за шкалою Hoehn та Yahr із тривалістю захворювання (<$Erho~=~0,57,~roman p~=~4,8~cdot~10 sup -13>). Висновки: феноменологічні варіанти ХП відрізняються за віком початку захворювання. У чоловіків прогресування рухових проявів ХП відбувається достовірно швидше, ніж у жінок. | ||
| 3. |
Старовойтова Г. О. Когнітивні порушення у пацієнтів з хворобою Паркінсона та їх зв’язок із неврологічними і нейропсихологічними характеристиками [Електронний ресурс] / Г. О. Старовойтова, Г. В. Горева, О. Т. Девін’як, Т. М. Слободін, Ю. І. Головченко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(3). - С. 91-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(3)__16 Порушення когнітивних функцій є однією з немоторних ознак, які супроводжують перебіг хвороби Паркінсона (ХП). Саме тому виявлення когнітивних розладів у пацієнтів з хворобою Паркінсона є важливою складовою у прийнятті клінічних рішень. Мета роботи - визначити ступінь когнітивних порушень у хворих на ХП та їх зв'язок із руховими та нейропсихологічними показниками. Пацієнтам було проведено загально клінічне, неврологічне обстеження, оцінка тяжкості стану за UPDRS, нейропсихологічне тестування (MMSE, MoCA, шкала депресії Бека, шкала тривожності Бека). Серед обстежених хворих на ХП частка осіб із когнітивними порушеннями становить 60,7 % (82 пацієнти) за тестом MMSE та 65,9 % (89 пацієнтів) - за тестом MoCA, при цьому узгодженість між результатами тестів була помірною (10 пацієнтів мали MMSE <$E<<> 29, однак MoCa <$Esymbol У~26>: 17 пацієнтів мали MoCA <$E<<> 26, однак MMSE <$Esymbol У~29>: 72 пацієнти мали когнітивні розлади відповідно до обох шкал: Cohen'sk = 0,57). Оцінка прогресії когнітивних розладів як наслідок перебігу ХП вказує, що зниження когнітивних функцій внаслідок дегенеративних змін у разі ХП за результатами тесту MMSE краще описує регресійна модель із нелінійним компонентом (p = 0,041). Негативний ефект ХП на когнітивні здібності пацієнтів згідно MMSE починається в середньому через 3 роки від початку захворювання. Зниження результатів MoCA характеризувалось лінійною залежністю від тривалості перебігу ХП з регресійним коефіцієнтом <$Ebeta~=~-0,28~symbol С~0,08>, p = 0,0010. За результатами MoCA відмінність між чоловіками та жінками сягала статистичної значимості (<$EDELTA~=~-1,63~symbol С~0,68>, p = 0,020). Спостерігалась помірна зворотна кореляція із оцінкою другого розділу шкали UPDRS, ригідністю, гіпокінезією, постуральною нестабільністю та стадією за Hoehn та Yahr. Дещо вищі значення кореляційних коефіцієнтів для MoCA у порівнянні з MMSE. Психологічні розлади, такі як депресія та тривожність, також продемонстрували слабкі та помірні рівні кореляції з показниками когнітивних функцій головного мозку. Лише окремі риси темпераменту та характеру за C. R. Cloninger проявляють слабкий або помірний кореляційний зв'язок з показниками когнітивного статусу. Дещо кращі результати Монреальського когнітивного тесту продемонстрували пацієнти з високими рівнями залежності від винагороди та самоспрямованості (кореляційний коефіцієнт Пірсона r = 0,20 та r = 0,22 відповідно). Зв'язок помірної сили спостерігали між кооперативністю та обома когнітивними тестами. Висновки: порушення когнітивних функцій у разі ХП має прогресуючий характер, значно переважає когнітивне зниження, зумовлене фізіологічним старінням, має гендерні особливості. Прогресування когнітивних порушень у разі ХП корелює з погіршенням рухових функцій, зокрема поступальної нестійкості, а також зі ступенем вираженості депресії. Подальше вивчення досліджуваних співвідношень надасть змогу знайти лікувальні підходи до корекції цих розладів. | ||
| 4. | 
Старовойтова Г. О. Особливості емоційних порушень при хворобі Паркінсона [Електронний ресурс] / Г. О. Старовойтова, Г. В. Горева, Т. М. Слободін, Ю. І. Головченко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2015. - № 3. - С. 178-182. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2015_3_26 Вивчено емоційні порушення при хворобі Паркінсона, їх зв'язок з іншими проявами хвороби та особистісними рисами хворих на хворобу Паркінсона. Висока поширеність депресивних і тривожних розладів у хворих на хворобу Паркінсона, їх зв'язок із прогресуванням порушень повсякденної активності, з прогресуванням таких моторних розладів, як гіпокінезія та постуральна нестійкість, а також наявністю таких немоторних проявів хвороби, як порушення нюху, сну, синдром неспокійних ніг; зменшення потужності кореляційних зв'язків між депресією та тривогою, депресією та деякими особистісними показниками, зокрема униканням шкоди, дозволяють зробити висновок про біологічні та психогенні основи емоційних розладів при хворобі Паркінсона. | ||
| 5. |
Старовойтова Г. О. Особливості прогресування когнітивних порушень у пацієнтів з хворобою Паркінсона [Електронний ресурс] / Г. О. Старовойтова, Т. О. Чеборака, Г. В. Горева, Т. М. Слободін, Ю. І. Головченко, Т. І. Насонова, О. В. Клименко, О. Ю. Гончар, О. М. Гурмак // Міжнародний неврологічний журнал. - 2016. - № 3. - С. 161-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2016_3_53 | ||
| 6. | 
Слободин Т. Н. Немоторные нарушения при болезни Паркинсона (Часть 1. Немоторные нарушения в структуре фено- и генотипической гетерогенности болезни Паркинсона) [Електронний ресурс] / Т. Н. Слободин, Г. А. Старовойтова // Східно-європейський журнал хвороби Паркінсона й екстрапірамідних захворювань. - 2016. - Т. 2, № 2. - С. 10-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eejpdmd_2016_2_2_4 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |